БІЧОК, БІЧЕЧОК, ЧКА,
Бічок, бічечок, чка, м. Ум. отъ бік. Мнж. 28. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила. Чуб.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 70.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БІЮЧИЙ, А, Е. →← БІЧНИЙ, А, Е.